Стороженко Алексей Петрович (5)

«Марко Проклятий» — повість, написана на основі українських фольклорних джерел, а саме — легенд про вічного страдника-мандрівника Марка, якого за гріхи не приймає земля. Долю Марка письменник накладає на яскраві епізоди визвольної боротьби народу, в якій страдник спокутує свій гріх.

Повість лишилася незакінченою, і згодом невідомий автор дописав останні розділи відповідно до плану автора.

В книге собраны произведения о ярчуках — загадочных собаках, способных, по народным поверьям, видеть ведьм и демонов. Наряду с повестью «кавалерист-девицы» Н. Дуровой «Ярчук собака-духовидец», читатель найдет здесь и гораздо менее известные сочинения, а в первой части антологии — свод этнографических свидетельств, раскрывающих соответствующие верования.

У творах, що склали збірник, письменниця осмислює магічний фольклор – оповіді, легенди, заклинання – з позицій сучасної науки, яка ставить пропоновані твори дещо осібно від інших зразків такого жанру.

В центрі уваги авторки – людина з таємницями її психіки та спадковості. Так, у повісті «Тутті» привертає увагу спроба прогнозування етичних та соціальних проблем, які можуть постати з відродженням древніх генетичних програм. А це реально, коли зважити, що вже тепер синтезовано штучний ген, а з мумії єгипетського хлопчика виділено носія спадковості…