Коляда Игорь Анатольевич (5)

Начало XIX столетия ознаменовалось наполеоновскими войнами, которые изменили облик Европы. Но конец перекраиванию карты континента положила война Наолеона с Российской империей. Эту войну в России назвали Отечественной.

Об Отечественной войне 1812 года очень много написано и рассказано, и нам порой кажется, что мы знаем о ней все. Но так ли это? Этот период таит в себе немало загадок.

Кто же все-таки победил в Бородинском сражении? Только ли Кутузов был главным «архитектором победы» России? Кто и почему сжег Москву? Как вели себя солдаты и офицеры наполеоновской армии на завоеванной территории Российской империи и почему встретили столь яростное сопротивление простого народа? Существовал ли клад Наполеона или это лишь красивая легенда? Ответы на эти и многие другие вопросы вы найдете на страницах нашей книги.

Українська Гетьманська держава за роки свого існування мала 17 гетьманів. Усі вони були носіями ідеї незалежної самостійної Української держави. Втіленню цієї ідеї в життя вони присвятили все своє життя, поставивши за мету вибороти звільнення українського народу від панування чужинців. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах.

Дмитро Вишневецький прагнув звільнити південні українські степи від панування ханських орд, знищити турецькі фортеці в пониззях Дніпра, а згодом і оволодіти Чорноморським узбережжям. Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа належали до тих постатей, чиїми іменами називають епохи. Окремі нариси в книжці присвячені Івану Виговському, Петру Дорошенку, Пилипу Орлику — видатним державним й політичним діячам, талановитим дипломатам.

У книжці надається правдивий і об’єктивний життєпис цих, а також інших найвищих військових керівників українського козацтва.

Останній гетьман Лівобережної України. Його діяльність співпадала із настроями імператриці Єлизавети, і відбувалася у фарватері політики Петербурга, однак при цьому відчутно зменшився тиск на український традиційний устрій самоуправління, хоча й навіть не порушувалося питання про можливість відносин з іншими державами або власну фінансову систему.

Іван Сірко (1605 (1610) – 1680) – один з найвидатніших політичних діячів і полководців України. Своєю ініціативою, енергією і воєнною вдачею Сірко здобув на Запоріжжі небувалу шану. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Відчайдушно, із усім козацьким заповзяттям протистояв він татарсько-турецьким нападам, що загрожували геноцидом українському народові. Узявши участь у 55 битвах, Сірко майже завжди виходив із них переможцем, що й уславило його серед нащадків навіки.

Саме з його ім'ям пов'язують появу знаменитого листа запорожців турецькому султану.

Богдан Хмельницький був не першим, хто розпочав боротьбу за свободу України. Але саме йому вдалося створити боєздатну армію, сформувати систему гетьманської влади і почати розбудовувати державу. Завдяки діяльності Хмельницького майже все українство, незважаючи на станові інтереси, виступило єдиною як ніколи силою в боротьбі за національне визволення. І хоча Великому Гетьманові не все вдалося зробити для збереження державності, його діяльність не тільки визначила долю самої України, а й відчутно вплинула на тогочасне європейське політичне життя.