Ивченко Владислав Валерьевич (2)

Найкращого сищика імперії Івана Карповича Підіпригору забирають на війну. Але за характером він не воїн, і найкраще місце для таких людей — тил. Шанувальникам воєнної літератури в книжці перепаде небагато — кілька пострілів, трохи поранених, далекий відгомін канонад. Зате історій тут не менше, ніж у попередній частині, — від загадкових боліт і чудовиськ до родових проклять і нещасного кохання. Поки на фронті здобуваються перемоги, в тилу розказують історії. Вони — у цій книжці.

Владислав Івченко (нар. 1976 р.) — український журналіст і письменник, автор кількох повістей та оповідань, неодноразовий лауреат міжнародної премії «Коронація слова». Роман «Одного разу на Дикому Сході» написаний, за визначенням самого автора, у жанрі українського вестерну. Події розгортаються в Україні під час Громадянської війни. За великими скарбами, які заховані у палаці барона фон Шпіла біля села Шпилівка, що під Охтиркою, починається справжнє полювання. Їх хочуть отримати і червоні, й білі. Здається, здобич уже поруч, але раптом виявляється, що палац барона охороняє чудовисько — величезний і могутній Голем, штучна людина, велетень, зроблений за допомогою ворожіння та кабали віденськими рабинами і проданий за великі гроші фон Шпілу. На честь господаря чудовисько називають Шпилем. Він шість метрів заввишки, йому не завдають шкоди кулі і снаряди, не кажучи вже про холодну зброю. Але є в нього слабке місце — він закохується…