Черный Красавчик

Уезжая отдыхать и надеясь хорошо провести время на юге, Маша представить не могла, что она окажется заложницей в руках чеченских боевиков, станет свидетельницей гибели многих людей, чудом останется жива – и встретится с человеком, которого полюбит… Роман впервые публикуется в авторской редакции.

Ана Сюел е родена през 1820 година в Англия. След случайно падане на връщане от училище тя остава инвалид за цял живот. Семейството й има малка ферма и момиченцето расте сред природата, заобиколено от любимите си животни. Понито, което тегли двуколката на Ана — тя не може да се придвижва по друг начин става неин любимец. С времето болестта й се влошава и през последните седем години на своя живот Ана Сюел дори не може да държи писалка. Ала точно тогава — от 1870 до 1877 година, тя описва с помощта на майка си патилата и радостите на Черния красавец. Благородната и цел е „да събуди любов разбирателство и състрадание към тези умни и предани приятели на човека — конете“. Ана Сюел очевидно я постига, тъй като повече от век историята на Черния красавец трогва децата по цял свят.

Ця книжка — історія коня, розказана від першої особи, — є однією з найкращих повістей про тварин. Підслухала її і переклала з конячої мови на людську англійка Анна Сюел, аби звернути увагу власників коней на жахливе ставлення в ті часи — коли ще не було машин — до цих прегарних тварин, які так тяжко і віддано працювали на людину, віддаючи усі свої кінські сили. Вона також хотіла допомогти людям відчути, скільки болю у кожній одиниці кінської сили. Проте книжка ця не лише про почуття коней, вона найбільшою мірою — про людей, їхні характери, пристрасті, помилки, від яких залежить життя інших.

Авторці так добре вдалося все це передати, що «Чорний Красень» здобув собі справді світову славу та був 12 разів екранізований.

Ілюстрації Христини Рейнарович