Натюрморт с удилами

Пятнадцатый выпуск художественно-географической книги «На суше и на море» открывается очерком Ю. Скворцова «Будни Саянской стройки».

В сборник включены приключенческие повести, рассказы и очерки о природе и людях нашей Родины и зарубежных стран, о путешествиях и исследованиях советских и иностранных ученых, фантастические рассказы. В разделе «Факты. Догадки. Случаи…» помещены научно-популярные статьи и краткие сообщения по различным отраслям науки о Земле. В книге помещены цветные фотоочерки о Югославии и Сванети.

Нариси, які увійшли до книжки «Натюрморт із вудилом», були написані Збіґнєвом Гербертом (1924–1998) у другій половині 1970-х — 1980-х роках. Герберт спробував зрозуміти витоки «золотого віку» голландського мистецтва XVII століття, оповівши про повсякденне життя голландців, принади й складнощі буття в батьківщині свободи, рутинну працю великих художників і систему знаків, якими вони розмовляють із нащадками. Безіменні оборонці Лейдена та азартні жертви тюльпаноманії, художник Торентіус, від якого зберігся лише один образ, і великий співець міщанства Терборх, сутяжник Спіноза і навіжений батько ентомології Ян Свамердам, врешті, втілення голландської пересічності, торгівець тканинами Корнеліс Трост, — усі вони промовляють до нас живим голосом Герберта.

Книжка «Варвар у саду» була написана Збіґнєвом Гербертом (1924–1998) у 1958–1960 роках. Уявна проща до витоків європейської культури починається біля шедеврів палеолітичного стінопису в печері Ляско, відтак провадить нас до дорійських храмів Пестума та римських пам’яток Арля, романських і готичних храмів Орвієто й Сієни, кафедральних соборів і паркових комплексів Франції. Справжніми історичними симфоніями є нариси, присвячені долі альбігойців і трагедії Провансу, злетові й падінню ордену тамплієрів і творчості поетового улюбленця маляра П’єро делла Франчески.

Нариси, які увійшли до книжки Збіґнєва Герберта (1924–1998) «Лабіринт біля моря», були написані на початку 1970-х років, проте так і не були опубліковані за його життя, оскільки комуністичне керівництво Польщі внесло Герберта до «чорних списків» заборонених авторів. Уперше книжка побачила світ лише у 2000 році. У ній Герберт зосередився на європейській античності. Поет на власні очі бачив Кноський палац і Акрополь, гаї Олімпії та садибу Дельфійської віщунки, етруські пам’ятки Керветері, Тарквінії, Вольтерри та Веї, Римський Форум і Адріанів вал у далекій вітчизні бритів і саксів. Зі сторінок книжки до нас промовляють Перикл і Еванс, Фройд і львівський вчитель латини Ґжеґож Ясліковський.