Обре, сховайся добре!

Чи часто ви читали фентезі, в якому всі історичні факти, до найдрібніших подробиць, викладені напрочуд точно?! Навіть така дивовижна подія, як громадянська війна між червоними та білими у Єгипті та Сирії на межі XVII–XVIII століть…

Сердюк Мусій Ільченко на прізвисько Пройдисвіт отримує завдання — доставити Антіохійському патріархові дивні монети, знайдені під час зведення укріплень Києво-Печерської лаври… А що із цього вийшло, дізнаєтеся із роману Костянтина Когтянца.

Книга про те, як 1352 року сталася подія, яка в будь-якій іншій країні була б занесена у шкільні підручники,  — об'єднане польсько-угорське військо, підсилене загонами з Франції та Італії, зазнало нищівної поразки під Белзом. При тому, що гарнізон Белза нараховував п'ятсот чоловіків, з яких більшість були ополченцями  — міщанами та селянами з навколишніх сіл. Ця перемога зіграла вирішальну роль у тому, що український народ не щез із лиця землі.

Рік тому, коли Видавництво «Фоліо» презентувало на Львівському Форумі Видавців антологію «Україна очима письменників», ми оголосили про наступний проект – антологію «Україна-Європа». Ми жили в зовсім іншій країні, ніж живемо зараз. За цей рік країна пройшла нескінченно довгий шлях – від досить ситої і стабільної авторитарної держави з негативним економічним прогнозом, що поступово віддаляється від усе ще очікуваного європейського шляху, до країни, яка пережила тримісячну мирну революцію з трагічним, але переможним фіналом, втрату частини своєї території, піврічну війну на Сході, яка стала частиною плати за те, що народ відстояв європейський вектор. Зараз у нас абсолютно інша країна. Й інший народ. Письменники, твори яких увійшли до антології, визначають обличчя нашої літератури. І це обличчя повернуто до Європи. В оповіданнях та уривках з іще не виданих романів – тема європейського минулого та майбутнього України. Тут же і трагічна сучасність – в антології є і складні міжнаціональні стосунки на території нашої країни, і тема Майдана, і навіть збитий Боїнг.

Новий роман Костянтина Когтянца «Покохати вiдьму» на перший погляд написаний за традиціями героїчного фентезі. Але тільки на перший погляд! Насправді автор викладає сюжет так, наче законів і канонів жанру взагалі не існує. Тут немає демонів-імператорів, герой не здобуває корону, не намагається завоювати чи порятувати світ. Він просто покохав жінку… Однак не звичайну жінку, а чаклунку. Щоправда, вона, м"яко кажучи, зовсім не відповідає стандартним уявленням про чародійок… М'яко кажучи!…