Привид у Домі Гукала

Коли Команда Мрії не може знайти пригод, пригоди самі знаходять їх. І тоді звичайні літні канікули перетворюються на захоплюючу гонитву за скарбами, а незнайомці з Полтави виявляються зовсім не тими, за кого вони себе видають. Гортаючи нові детективи Наталки та Олександра Шевченків, ви поринете у вир пригод і отримаєте порцію оптимізму та гарного настрою.

Коли з’являєшся на світ небажаною і рідна мати дає тобі ім’я Неждана, не варто сподіватися, що життя заготувало для тебе шлях, уквітчаний трояндами. У п’ятнадцятирічному віці головна героїня роману опиняється на вулиці без житла, освіти, професії, з немовлям на руках. Але сліпий випадок не завжди буває безжальним. Зустріч із справжнім детективом змінює життя дівчини, втягує у вир заплутаного кримінального розслідування, від успішності якого залежать долі і життя багатьох людей. А головним призом в запеклій боротьбі зі злом стає справжнє кохання.

Відома письменниця Наталка Очкур змінює прізвище, а також випробовує сили в іншому жанрі: на розсуд читача виноситься психологічна драма з елементами детективу, яка 2005 року посіла почесне місце в десятці кращих романів Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова».

Рік тому, коли Видавництво «Фоліо» презентувало на Львівському Форумі Видавців антологію «Україна очима письменників», ми оголосили про наступний проект – антологію «Україна-Європа». Ми жили в зовсім іншій країні, ніж живемо зараз. За цей рік країна пройшла нескінченно довгий шлях – від досить ситої і стабільної авторитарної держави з негативним економічним прогнозом, що поступово віддаляється від усе ще очікуваного європейського шляху, до країни, яка пережила тримісячну мирну революцію з трагічним, але переможним фіналом, втрату частини своєї території, піврічну війну на Сході, яка стала частиною плати за те, що народ відстояв європейський вектор. Зараз у нас абсолютно інша країна. Й інший народ. Письменники, твори яких увійшли до антології, визначають обличчя нашої літератури. І це обличчя повернуто до Європи. В оповіданнях та уривках з іще не виданих романів – тема європейського минулого та майбутнього України. Тут же і трагічна сучасність – в антології є і складні міжнаціональні стосунки на території нашої країни, і тема Майдана, і навіть збитий Боїнг.

Коли Ваше кохання втоптали в болото, киньте все і на останні гроші поїдьте в Париж! Випийте кави в тіні Ейфелевої вежі. Сядьте не в той трамвай. Загубіть карту. І лише за таких обставин Ви зустрінете найбільше кохання свого життя. Адже це місто тому й безсмертне, бо в ньому мешкає любов. Але одна умова… Ви повинні йому довіритися.

Ця книга є художнім твором. Усі дійові особи та події у творі вигадані. Будь-який збіг з реальними людьми та подіями — випадковий.

Сіро-зелена обкладинка, розлініяні сторінки. Звичайнісінький зошит, у моєму дитинстві таких були тисячі та мільйони. Без малюнків, кіноакторів, без «Тачок» та «Барбі», без кольорових обгорток, ретельно підписаний… Я неначе бачу себе, тодішню, що, висолопивши від старанності язика і поглядаючи на дошку зі зразком, виводить: «Тема твору: «Моя найзаповітніша мрія».

Я добре пригадую, який галас спричинила в школі ця заповітна мрія. Аж до директора дійшло, а це не кіт начхав. Наш директор цілком справедливо вважав, що для розв’язання дрібних проблем у нього є підлеглі, отже, моя мрія – моя проблема – була, так би мовити, крупного калібру. Не з останніх була проблема.

Довгий чорний плащ, лезо сокири, «беретта», труп у багажнику та привабливі жертви, яким бракує очей і сердець. Жанр джіалло (що в перекладі з італійської означає «жовтий») здобув своє ім’я з жовтих обкладинок кримінальних романів, що друкувались у м’якій палітурці в Італії в 1930-х роках. Вони й породили той особливий кіножанр, який досяг шаленого успіху в другій половині ХХ сторіччя в кінострічках видатних італійських режисерів. Відтепер і українські читачі можуть насолодитися усією принадністю джіалло. У романі літературного подружжя Наталки та Олександра Шевченків витримані всі канони жанру – в ньому є і карколомна детективна інтрига, і сумнозвісний вбивця на прізвисько Окозбирач, і сюрреалістичні картини його жорстоких вбивств, божевільня, безумні гонитви, а ще – загадкові вулочки стародавнього Львова…

Наталка та Олександр Шевченки – талановитий тандем у сучасній українській літературі, яскраве відкриття конкурсу «Коронація слова» та поки ще єдині письменники, котрі наполегливо розвивають жанр «хоррор» на рідних теренах.

У харківському видавництві «Фоліо» вийшли їхні романи  «Бранці мороку» (2007) та «Кривава осінь у місті Лева» (2008).

«Оксамитовий перевертень» - це знову суміш жахів, містики, вибухового екшену та гумору в класичних пропорціях подружжя Шевченків за рецептурою, що гарантує насолоду.

Двох переможців тут бути не може…

Від початку ця поїздка здавалася незвичайною. Семеро пасажирів у одному автобусі їдуть у невідомому їм напрямку. Водій наче вміє читати думки і поводиться вкрай підозріло. Згодом те, що жахало, викликає справжню паніку, адже вони стали учасниками таємничої гри, яка буквально змінить їхні долі. Але коли тобі випадає така можливість — це везіння чи прокляття? І ніч триває нескінченно довго, вимагаючи кривавої жертви. Та чи вдасться їм самим обрати свою долю, якщо за них це намагаються зробити інші?

Перша в Україні збірка творів провідних письменників, що зачіпає алкогольну тему. Корифеї українського слова вирішили поділитися своїми спогадами та міркуваннями щодо вживання алкоголю. Оповідання навряд чи когось залишать байдужим, адже ці історії настільки реальні, що, цілком можливо, траплялися з вами.