Проти червоних окупантів (частина 2)

Після відходу армії УНР в листопаді 1920 р. за Збруч Я.Гальчевський залишається на Поділля для продовження боротьби з червоними окупантами. Йому вдається організувати широку підпільну мережу і повстанчий загін, який нападав на продзагонівців, з'єднання Червоної Армії та ЧК-ГПУ, винищував сексотів, захищав селян від утисків комуністичної влади. В 1922 р. Гальчевський (отаман Орел) об'єднав розрізненні повстанчі загони Поділля в єдину Повстанчу Групу. В книзі досить детально описана жорстока безпощадна боротьба між українськими повстанцями та комуністичною владою.

Воєнні мемуари визначного українського старшини Визвольної війни 1917 — 1920-х років Якова Гальчевського (Войнаровського) стосуються польсько-німецької війни 1939 року, в якій він змушений був взяти участь на боці Польщі. Воєнний нотатник контрактового старшини польського війська Якова Войнаровського у несподіваному ракурсі висвітлює українсько-польські, українсько-німецькі й польсько-німецькі стосунки кінця 1930-х і початку 1940-х років. Мемуари “З воєнного нотатника" є цінним джерелом для глибшого пізнання і розуміння історії України, Польщі та Німеччини. Рекомендована Історичним клубом "Холодний Яр" для вивчення у вищих та середніх навчальних закладах України, Польщі й Німеччини. Розрахована на широке коло читачів.