Ва банк (Втора част на Пеперудата)

Гостросюжетний пригодницький роман «Метелик» — белетризована автобіографія.

1931 року двадцятип’ятирічного А. Шарр’єра було несправедливо звинувачено в убивстві й засуджено на довічну каторгу. Згодом він написав роман, розповівши про жахіття, які побачив і пережив у французьких в’язницях та на каторзі, а також про свої неодноразові втечі й пов’язані з цим небезпечні пригоди — у відкритому океані, в джунглях, у далеких чужих краях.

1969 року А. Шарр’єра виправдали. Сталося це після виходу у світ книжки «Метелик», яка одразу ж стала бестселером. Відтоді роман витримав у Франції понад десять видань. Американський кінорежисер Ф. Шеффнер зняв за цим твором однойменний фільм, що з величезним успіхом пройшов на екранах багатьох країн світу.

У Радянському Союзі роман А. Шарр’єра виходить уперше.

В автобиографических романах «Папийон» (1969) и «Ва-банк» (1972), ставших на Западе бестселлерами, Анри Шарьер раскрывает перед читателем мир своей души, прошедшей через не мыслимые страдания и унижения. Автор представленной дилогии был осужден по подложному обвинению в убийстве, приговорен к пожизненному заключению. Многие годы отданы каторге, скитаниям в стремлении добраться домой, во Францию. Вопреки всему Шарьер выстоял, достойно перенес страшные испытания судьбы. Он уверен: «Одно лишь имеет смысл в жизни — никогда не признаваться, что ты побежден, и научиться после каждого падения снова вставать на ноги».

Charrière fut faussement accusé de meurtre en 1931 et condamné à perpétuité au bagne en Guyane française. Le régime là, dit « le chemin de la pourriture », était affreux. Résolu qu'il n'y appartiendrait jamais, il s'évada. Sa récompense fut d'abord un cachot inondé de la mer toutes les marées, puis un séjour à la réclusion, « la mangeuse d'hommes », où il fut puni par la quasi-famine. Mais il désira tant sa liberté que, n'importe combien de ses essais aient échoué, il tenta une évasion après l'autre.