Крупнейшая бесплатная электронная библиотека 387 855 книг в 367 жанрах 122 513 автора

Ретророман (9)

В'язниця душ

Коломийчук Богдан Викторович

В'язниця душ

Коломийчук Богдан Викторович
В'язниця душ

Богдан Коломійчук (нар. 1984 р.) — український письменник, володар Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» за історико-авантюрний роман «Людвисар. Ігри вельмож». Автор збірки детективних оповідань «Таємниця Єви» (2014). Обидві книжки вийшли друком у видавництві «Фоліо». У творах письменника поєднуються захоплюючий сюжет, містика, гумор та правдиві історичні факти.

«В’язниця душ» — третя книга автора, в якій він найкраще проявив себе як майстер детективного жанру. Події у повістях, що увійшли до видання, відбуваються у 1902—1903 рр. у Львові. В основі сюжету кожної повісті — блискуче розслідування заплутаної справи, яке проводить львівський комісар Адам Вістович. Карколомні пригоди героїв гармонійно доповнює оригінальна містика та зі смаком подана еротика.

Автомобіль із Пекарської

Кокотюха Андрей Анатольевич

Автомобіль із Пекарської

Кокотюха Андрей Анатольевич
Автомобіль із Пекарської

Львів, 1911 рік. У центрі міста, на вулиці Пекарській, у власному розкішному автомобілі знайдено мертвою доньку нафтового магната. У вбивстві підозрюють її таємного коханця. Це – Густав Сілезький, один із королів львівського злочинного світу. Він може довести свою невинність. Та докази готовий довірити лише одній людині – Климові Кошовому, який повинен знайти справжнього вбивцю, аби витягнути давнього знайомого з тюрми. У пошуках йому допомагає вірний друг Йозеф Шацький, і разом вони розкривають брудні таємниці з життя міської аристократії. Люди в масках, кримінальні ватажки, мільйонери, провокатори – підозрюються всі. І все ж найбільший ризик для Клима Кошового – це те, що його приватне розслідування категорично не подобається впливовій красуні Магді Богданович…

Преферанс на Москалевке

Потанина Ирина Сергеевна

Преферанс на Москалевке

Потанина Ирина Сергеевна
Преферанс на Москалевке

Харьков, роковой 1940-й год. Мир уже захлебывается войной, уже пришли похоронки с финской, и все убедительнее звучат слухи о том, что приговор «10 лет исправительно-трудовых лагерей без права переписки и передач» означает расстрел.

Но Город не вправе впадать в «неумное уныние». «Лес рубят – щепки летят», – оправдывают страну освобожденные после разоблачения ежовщины пострадавшие. «Это ошибка! Не сдавай билеты в цирк, я к вечеру вернусь!» – бросают на прощание родным вновь задерживаемые. Кинотеатры переполнены, клубы представляют гастролирующих артистов, из распахнутых окон доносятся обрывки стихов и джазовых мелодий, газеты восхваляют грандиозные соцрекорды и годовщину заключения с Германией пакта о ненападении…

О том, что все это – пир во время чумы, догадываются лишь единицы. Среди них невольно оказывается и заделавшийся в прожженные газетчики Владимир Морской, вынужденно участвующий в расследовании жестокого двойного убийства.