Отямившись у темному підйомнику, Томас пам'ятає тільки одне: власне ім'я. Підйомник виносить його у дивне місце, де мешкають такі самі підлітки, як і він, — діти, яким навіщось стерли пам'ять. Усіх їх для чогось помістили у велетенський лабіринт, з якого вони от уже два роки марно шукають вихід. Але вихід знайти треба будь-що, бо дуже скоро жалюгідне, однак безпечне життя закінчиться, і чи зможе бодай хтось тоді вижити?
