Солодкий смак сльози, або Тепер я знаю, що живу…

Головний герой твору — Марат Рахімов — серйозний, успішний бізнесмен. Має свої уявлення про шлюб: цей священний союз — назавжди. Тому не поспішає з обраницею. Хоч йому вже за тридцять — на любовному горизонті пусто.

Несподівано все міняється. Він зустрів молоду дівчину — Лію Турганову — талановиту скрипальку. На неї чекає велика сцена у Європі. До того ж вона серйозно займається кінним спортом.

Збентежений… Спочатку бореться зі своїми почуттями, сумнівається. Розуміє, що дівчина до кінця не усвідомлює, на який серйозний крок зважується, погодившись на одруження. Адже має реальну можливість зробити блискучу кар’єру в музиці. Чи зможе від усього відмовитися: повністю присвятити себе чоловікові, стати матір’ю, просто берегинею домашнього вогнища? На вигляд вона слабка, вразлива, тендітна. Чи витримає? Бо ж характер у нього складний, владний, з ним нелегко.

Та врешті-решт Марат наважується на одруження.

Як складуться їхні долі? Рахімов, безперечно, кохає Лію, але чи зможе кохання витримати все, що приготувала їм доля? Що чекає у майбутньому: створена ними велика міцна родина чи пустка з уламками щастя?

Молода Ганна свідомо скоїла смертельний гріх, за який тяжко розплачуються її нащадки.

Найстрашнішу спокуту несе четверте покоління. В автокатастрофі правнучка Емілія втрачає двох дітей. Чоловік покинув і зійшовся з коханкою. Мати помирає через хворе серце. Більше родичів не має. Життя втратило сенс. Триматися на цьому світі згорьованій жінці допомагають лише друзі.

Несподівано доля дарує їй другий шанс. Емма закохується. Виходить заміж, навіть вінчається у церкві. Щаслива. Знову вагітна. Здається — погане позаду.

Проте буквально напередодні пологів Емілія розкриє страшну сімейну таємницю…